Ніщо так не зближує дорослих та дітей, як спільна та творча співпраця. Тому не випадково, що саме 27 березня, у Міжнародний День театру, ми, студенти-практиканти II-А, влаштували дітям ляльковий театр. Адже, як стверджував К.С.Станіславський: «Театр - це диво, здатне розвивати в дитині творчі задатки, стимулювати розвиток психічних процесів, удосконалювати тілесну пластичність, формувати творчу активність, сприяти зменшенню духовної прірви між дорослими й дітьми». Усе життя дитини насичене грою, і вона прагне зіграти у ній свою роль. У грі дитина отримує інформацію про світ, закони суспільства, красу людських стосунків, а також вчиться жити у світі, будувати стосунки з оточуючими, а це у свою чергу, вимагає творчої активності особистості, вміння тримати себе у суспільстві.
Дитина вже звикла до того, що її оточують звичайні ляльки, застиглі в одній позі, з однією емоцією, а то й зовсім байдужі. Однак кожен малюк хоч би раз в житті мріяв, щоб його улюблені іграшки, ожили і заговорили. Щоб вони змогли відкрити всі свої таємниці, розповісти про себе, стати справжніми партнерами по іграх.
І тут раптом… Він бачить ляльку, яка тягнеться до нього руками, киває головою, розмовляє. Подив, цікавість, бажання дослідити і розгадати таємницю "живої іграшки, що говорить", – все одночасно виражається на обличчі малюка.
Чесно кажучи, ми теж отримали безліч позитивних емоцій. Адже так приємно дивитись на дітей, які посміхаються, з цікавістю розглядають казкових героїв, отримують естетичну насолоду від перегляду казки.
Це своєрідний поштовх для того, щоб завжди приємно дивувати дітей та підтримувати у них цікавість до оточуючого світу.
Ящук Юлія,
студентка ІІ-А курсу
відділення «Дошкільна освіта»