Чи любимо ми музику? Напевно, кожен із нас хоч раз у житті ставив собі це запитання. Щоб відповісти на нього, варто лише уявити, що вона зникла з нашого життя, не звучить у концертних залах, на радіо, у записах. Як би ми жили у такій гнітючій тиші? Як зблідніло б від цього наше життя.
Адже вона супроводжує нас постійно: на вулиці, у кафе, у магазині, у транспорті. Ми слухаємо музику, роблячи уроки, прибираючи у квартирі, спілкуючись із друзями. Ми наспівуємо легку мелодію, коли зачісуємося перед дзеркалом. Ми іноді навіть не замислюємося над словами, над змістом сучасних пісень – головне, щоб була легкою й невимушеною мелодія. Адже дуже простий у виконанні мотив досить швидко здатний підняти настрій та відігнати смутні думки.

Але поряд із сучасною музикою є музика, що стала надбанням світової культури. Вона змушує замислюватись над життям, тривожить серце і душу своєю величчю та неповторністю.

Саме тому у останні дні травня студенти Бердичівського педагогічного коледжу відділення «Музичне мистецтво» запросили учнів 6, 7, 8, 9 класів загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №4 та НВК «Школа-гімназія-ліцей» №10 у чарівний та неповторний світ музичного мистецтва.
Нікого не залишили байдужими оперні арії та народні пісні, зворушливі звуки фортепіано, веселі, енергійні мотиви балалайок та домбр, неповторні акорди баяну.

Живе виконання та професіоналізм виконавців зачарували вдячних глядачів, які не скупилися на бурхливі оплески.
Вкотре наші студенти довели просту істину: «Музика – це мова, що не потребує перекладу, бо звертається до душі».

Заблоцька Тетяна Валентинівна,
заступник директора з навчально-виробничої роботи

 Фото: