26 лютого 2026 року стіни нашої аудиторії стали свідками події, яка нікого не залишила байдужим. Виховний захід «Гартовані боротьбою: герої, що тримають небо», приурочений до Дня Героїв Небесної Сотні та Дня Державного Герба України, перетворився на щиру сповідь про відвагу, біль і безмежну любов до Батьківщини.
Організаторами заходу виступили студенти І курсу групи «Б» спеціальності «Дошкільна освіта» разом із керівником групи та викладачем історії.
Захід відкрили під звуки інструментальної мелодії та читання поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», що задало тон глибокої шани до подвигів минулого. Ведучі підкреслили, що сьогоднішня боротьба має глибоке коріння: від бруківки Майдану до запеклих боїв сучасності.
Викладач історії Ганна Олександрівна Шаповал допомогла присутнім відчути зв'язок епох. Вона розповіла про Бій під Крутами 1918 року – «українські Термопіли», де юні курсанти й студенти стали живою стіною проти ворога. Студенти провели паралель: як тоді юнаки тримали оборону, так і в 2014 році Тризуб був на щитах Небесної Сотні, а сьогодні – на шевронах наших захисників.
В аудиторії прозвучали історії конкретних людей, які стали фундаментом нашої свободи:
Герої Крут: Григорій Піпський, який співав Гімн перед розстрілом; Микола Лизогуб та Микола Божинський-Божко, що залишив державну службу заради фронту.
Небесна Сотня: Сергій Нігоян, чиє читання Шевченка на барикадах надихало тисячі, та 19-річний Устим Голоднюк у його знаковій блакитній касці.
Найбільш емоційним моментом заходу стала поява почесного гостя – Вадима Бубровського, захисника України та брата нашої студентки Вікторії Скібіцької. Вадим нещодавно повернувся з російського полону, і кожне його слово про вірність присязі та силу духу пронизувало до глибини душі.
В аудиторії панувала надзвичайна атмосфера: викладачі та студенти, розчулені розповіддю воїна, не ховали вологих очей. Це були сльози вдячності за те, що він вистояв, і за те, що ми маємо можливість навчатися під мирним небом, яке він тримав для нас.
Замість офіційних промов присутні долучилися до символічної акції. Під величні звуки «Дикого поля» на макеті Тризуба Вадим Бубровський закріпив першу стрічку, а далі студенти та викладачі пов’язували синьо-жовті стрічки. Кожна стрічка була не просто тканиною, а особистою молитвою: за тих, хто не повернувся з Майдану, і за тих, хто зараз у крижаному окопі виборює наше «завтра».
Завершився захід хвилиною мовчання – хвилиною, коли тиша була гучнішою за слова. Як зазначила керівник групи, для майбутніх педагогів цей захід став важливим уроком у житті – уроком того, як любити свою землю так, як її люблять герої, що тримають над нами небо.
Дарина Клоченок,
керівник І курсу Б групи
спеціальності «Дошкільна освіта»
Фото:
