Більшість з нас Великодні свята відзначали у колі рідних і близьких за багатим на пасхальні їства столом. Зовсім у інших умовах цей Великдень зустрічали хлопці на фронті: хтось на посту зі зброєю в руках, хтось під канонади пострілів, хтось у бліндажах, де зовсім не пахне пасхою і святом, а хтось, можливо, з думкою залишитись живим. Ось такі два виміри одного реального світу. Сьогодні кожному з нас вкрай важливо не розчинитися у буденності, у ейфорії свята не збайдужіти та не забути про тих, хто боронить наш спокій, про українських вояків - місіонерів нашої волі, цілісності, незалежності. Наша підтримка їм потрібна як повітря, наша віра у них робить їх сильнішими, наша вдячність зігріває їхні серця...