Кохання... Одне з найпрекрасніших почуттів, що може відчувати людське серце. І, мабуть, не має жодного, кого воно не полонило хоча б раз у житті. Іноді саме кохання робить похмурий день яскравим та сонячним. Саме кохання ладне надихати, окрилювати, бентежити, позбавляти розуму, знесилювати. Саме з нього народжуються найбільші шедеври в мистецтві, літературі, музиці. Саме його споконвіку й донині оспівують поети усіх часів і народів.
Згадаймо українських титанів слова, котрих знаємо як сильних, відважних, вольових людей, що не боялися ні переслідувань влади, ні скрутного становища, ні заборон писати. Але і вони, як і звичайні люди, кохали… Кохали щиро, віддано, безмежно… Невідомі, трепетні, чуттєві історії кохання видатних майстрів українського слова студентам та викладачам коледжу оповідали хлопці й дівчата І-го музичного курсу під час літературно-музичної композиції «Слово про кохання…».
Для багатьох поезія – це лише слова, але варто доторкнутися до них музиці, – вони відразу оживають. Ось так перед нами в сплетінні віршів та пісень ожили найщиріші, найпотаємніші почуття митців української літератури: Михайла Старицького, Павла Грабовського, Івана Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся, Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Бориса Олійника, Богдана Лепкого, Ліни Костенко, Сергія Жадана, Костя Москальця.
Поезія, що торкалась найглибших струн серця, музика, що зачаровувала, витончене українське слово про кохання великих, що вкарбовувалось у пам’ять, за півтори години просто закохали усіх глядачів у цей творчий тендем організаторів та артистів дійства – креативного викладача української мови та літератури Людмили Вікторівни Кицак та талановитих студентів І-го курсу М групи.
Яна Губарєва,
кореспондент Студентської ради,
студентка ІІІ курсу групи Б
відділення «Дошкільна освіта»