22 листопада в Бердичівському педагогічному коледжі згадували безвинних жертв Голодоморів та політичних репресій. Відкрита година спілкування пройшла на відділенні «Соціальна робота» (група ІІІ-БС, керівник групи – Кицак Л.В.).
Полум’я свічок, траурні стрічки, сумні поезії, пісня, відео та жахлива статистика – усе це викликало у присутніх сльози на очах та щем у серці.
Так, злочинно, що основними причинами Голодоморів та репресій була банальна приналежність людей до української нації. Маємо пам’ятати, що у ХХ столітті в центі Європи працьовиті селяни на родючій землі та за наявності доброго урожаю пухли від голоду, божеволіли та помирали. Важко усвідомлювати те, що Голодомори були спланованими радянською владою, яка вивозили зерно за межі України, забирала останні продукти харчування в людей, ніби засуджуючи до повільної страти голодом, а непокірних – репресовавували і розстрілювали.
Кожен із учасників заходу поділився історією своїх рідних чи знайомих, які постраждали або загинули під час геноцидів в Україні, та в пам’ять про них запалив свічку. Насамкінець були покладені жалобні квіти до монумента жертвам Голодоморів та політичних репресій у Бердичеві.
Підсумувала захід своїм влучним виступом заступник директора з гуманітарних питань та виховної роботи Ісмаїлова Наталія Ігорівна: «У добу супермаркетів та вседоступності нам важко зрозуміти, як це – помирати від голоду, але ми повинні пам’ятати трагічні уроки, які дала нам історія. Пам’ятати, щоб не допустити подібних помилок».
Закликаємо всіх 26 листопада запалити свічечку вдома, щоб згадати та вшанувати пам’ять тих, хто став жертвою Голодоморів чи політичних репресій.
Світлана Радченко,
студентка ІІІ курсу групи БС
відділення «Соціальна робота»
Фото: