Повільними кроками травень прямує у вічність,
Невпинна хода знаменує історії хід,
Немов випробовує пам’ять людства на міцність:
Чи не забули війни ми кривавий той слід?
Минає 70-та річниця з дня Великої Перемоги народів країн Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні. І чим далі в глиб історії відходять буремні роки тієї антилюдської війни, тим величнішим постає подвиг нашого народу. І так важливо через роки-десятиліття не загубити у нашій свідомості пам'ять про ті події, так важливо донести підростаючому поколінню їх правдивість та істинну ціну внеску українців у цю Перемогу.
В рамках відзначення Дня пам’яті і примирення та Дня Перемоги над нацизмом в Європі у Бердичівському педагогічному коледжі впродовж березня-травня була розгорнута багатоспекторна робота.
Коледж прийняв участь у конкурсі-огляді музеїв (кімнат, куточків, стендів, експозицій), присвяченому 70-річчю звільнення України від фашистських загарбників та Великої Перемоги, організованому міською організацією ветеранів. Студентами була оформлена фотоекспозиція «Про що мовчать світлини і гірко пахнуть болем? 70-річчю Великої Перемоги присвячується…», за рубриками:
«Обличчя війни», в якій були представлені фото випускників коледжу – ветеранів ІІ світової війни, нагороджених орденами та почесними званнями;
«Будні війни» - представлена реалістичними фотографіями з подіям 1943-1944 років, які відбувалися у Бердичеві та на його околицях;
«Правда війни» - світлини, що передавали всю біль, розпач та трагедію війни на українських землях;
«Наслідки війни», - де поєднались фото з повоєнними руїнами та парадом переможців на вулицях нашого міста.
Фотоекспозиція відзначена членами комісії за оригінальність та відображення подій війни в історії Бердичева.
Впродовж 5-7 травня у коледжі відбулась масштабна студентська акція «Квітка пам’яті», учасники якої виготовляли червоні маки як офіційний символ пам’яті про тих, хто загинув під час ІІ світової війни та віддав своє життя на сході України у боротьбі проти російської агресії. Усього було виготовлено 240 маків, які вже 8-9 травня студенти та викладачі коледжу прикріпили на груди.
В контексті роботи з популяризації ідеї захисту України, утвердження спадкоємності традицій воїнів - переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, задля підтримки учасників бойових дій на сході України та сімей загиблих воїнів-захисників студентами була організована волонтерська акція «Учасник АТО мого міста». У коледжі вже склалась добра традиція напередодні свят відвідувати та вітати військовослужбовців, які отримали поранення і знаходяться на реабілітації. Ось і цього разу вояки не залишились без уваги наших студентів. Перелік підопічних був доповнений і сім’ями загиблих воїнів-захисників. Кожна зустріч була особливою. Поряд з вітаннями і подарунками студенти намагались висловити військовим, дружинам і рідним загиблих свою вдячність, свою підтримку, своє захоплення подвигом хлопців-земляків.
Вечір пам’яті «Цих днів не змовкне слава», що відбувся 7 травня у стінах коледжу за участі студентів відділення «Музичне мистецтво», дав змогу студентству вшанувати пам'ять загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів та висловити повагу і вдячність тим, хто не по чутках знає, що таке війна, тим, чия сивина на скронях і зморшки на обличчі пронизані болем фронтових втрат, тим, чий подвиг і досі нам важко осягнути свідомістю, тим, хто зробив цю Велику Перемогу. Почесні гості – ветерани, - що того дня на наше запрошення завітали до коледжу, додали заходу особливої святковості і урочистості. Це для них усміхалися квіти, лунали душевні пісні, молодь кружляла у воєнному вальсі, це для них - наша шана і любов.
8 травня студенти–волонтери відділення «Соціальна педагогіка» взяли участь в урочистому заході з вшанування пам’яті робітників Шкіроб’єднання міста, які пішли на війну і назавжди залишились на її дорогах.
У День Перемоги студенти та викладачі коледжу стали учасниками відкриття меморіалу Слави героям та вже традиційно поєднались у живому ланцюгу, аби оплесками та квітами привітати ветеранів і доєднатись до загальноміської ходи і церемонії покладання квітів на військовому кладовищі.
Минають роки, десятиліття, змінюється світ, а з ним життя людей, їх думки, мрії і сподівання. Історія вписує нові сторінки у життєві літописи держав, народів, окремих людей - радісні, а інколи, сповнені смутку і болю. З’являються нові дати, нові герої.
Але подвиги українців, які у різні часи ціною власного життя відстоювали рідну землю, боролися за мир, повинні назавжди залишатися у нашій пам’яті. Бо немає героїв минулого, герої - вічні!
Вічна шана всім, хто відстоює мир на землі!
Пам’ятаємо, перемагаємо!
Ісмаїлова Наталія Ігорівна,
заступник директора
з гуманітарної освіти і виховання
«Обличчя війни»
«Будні війни»
«Правда війни»
«Наслідки війни»
