Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду,
тільки той віддав всю душу, все, що зміг, народу
О. Олесь
Традиції українського народу непідвладні часу. Їх вивчати варто усе життя, оскільки вони є невичерпним джерелом для розуміння душі українського народу, його менталітету. Грудочка батьківської землі, вишитий чорним із червоним рушник чи сорочка, гілка калини, вінок, прикрашений стрічками, у який дбайливо вплетені барвінок та волошка, мелодійна пісня, дотепний жарт – все це українські традиції, обереги, наші прадавні добрі символи-захисники, знаки віри у вище заступництво.
Саме з оберегів починається для кожного Батьківщина.
Із давніх-давен люди звертаються до Бога з молитвою, здіймаючи руки до неба, благаючи захистити від лиха та зла. Найдавніший зразок оберегу – жіноче божество, берегиня-ляля (тобто, "земля", "богиня землі", "охоронниця"). Берегиня – мати всього живого, захисниця людини, природи та добра, охоронниця дому.
Ляльку-берегиню створили понад 5 тисяч років тому. Це – не просто дитяча іграшка, це – витвір мистецтва. Народна лялька екологічна, духовно чиста, образна і символічна. В Україні її знають як ляльку-мотанку, нам вона відома здавна, і своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської цивілізації…
Українська народна лялька є втіленням добра і ніжності. Це оберіг людської душі й долі, символ предків. Це символ Великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.
Водночас, лялька за своїм декоративним оформленням та формою служить для дитини найпершим зв’язком із Традицією.
Пріоритетним напрямком у вихованні молоді вважаю патріотичне, тому щороку знайомлю своїх студентів із державними та народними символами України, із українськими обрядами та народними героями.
Разом зі студентами ми відроджуємо обереги. Плетемо собі на долю віночки, робимо ляльки-мотанки, створюємо писанки в різноманітних техніках, вишиваємо рушники, сорочки, шиємо український національний одяг для ляльок. Неодноразово виготовляли та надсилали обереги нашим захисникам у зону АТО. Ці вироби оберігатимуть наші домівки, бліндажі наших захисників, групові кімнати в дошкільних навчальних закладах і донесуть культуру та звичаї українців до наступних поколінь. Нехай вони стережуть від зла, підлості та неправди.
Нещодавно провела конкурс «Обереги моєї Батьківщини» серед студентів І курсів відділення «Дошкільна освіта» із виготовлення ляльок-мотанок. Вироби здивували своєю красою, різноманітністю, оригінальністю, довершеністю, витонченістю. Були серед них такі ляльки: «Травниці», оберег «Доля», оберег на здоров’я, «Княгинька», «Берегиня», «Весільна наречена», «Баба-берегиня», «Домовиха», «Пеленашка», «Багаторучка» тощо.
Результати конкурсу підвели під час проведення виставки «Україна в серці моїм». Найдовершеніші роботи у студенток-майстринь:
- І курс група А - Габрійчук А., Кузьменко І., Луцюк Н., Сінько А., Мельничук Л., Михальська Т., Мінова К., Присяжнюк В., Соболевська Л;
- І курс група Б – Артеменко М., Кирилюк Т. – 2 мотанки, Колосівська Ю., Коваль І., Крук М., Михальчук К., Назарчук Н., Олійник М., Русакова А., Ферт Г., Хоцінська А.
Виявили бажання взяти участь у конкурсі також студенти ІІ курсу (Трет’якова Н.) та ІV курсу (Чернишова Н.).
Тільки національна лялька спроможна гідно виховати дитину в національному дусі. Бути патріотом – красиво! Бути українцем – красиво!
Кожна людина на землі мріє мати оберіг, який захистить від зла та біди, який допоможе виконати найзаповітніше бажання та дасть сили побороти усі негаразди сьогодення. У нашого народу здавна такий оберіг існував – це лялька-мотанка.
І пам’ятайте: лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та добріша, ніж куплена пластмасова, адже вона – наша автентична лялька-мотанка!
Кравчук Лариса Миколаївна,
викладач комісії окремих методик
