23 жовтня 2013 року в Ржищеві проходила науково-практична конференція «Постать Тараса Шевченка в історії рідного краю», в якій взяли участь студенти педагогічних коледжів Центрального регіону України. 

Тема виступу студентки Бердичівського педагогічного коледжу Ангурець Лілії – «Тема Бердичева у творчості Тараса Шевченка» (науковий керівник – кандидат педагогічних наук Бабійчук Т.В.).

Так, студентка переконує, що Тарас Шевченко в Бердичеві був (Шевченко як член Археографічної комісії їхав у Житомир у жовтні 1846 року; а дорога до Житомира проходила через Бердичів, бо іншого шляху не було). 

У передмісті Бердичева, за кількадесят метрів від дороги, у час, коли проїздив  Шевченко, проходив знаменитий кінний ярмарок. Це було дуже яскраве видовище, про яке письменник згадає через десять років у повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали». 

Шевченко не просто проїхав через Бердичів, а зробив тут невеликі зупинки, як і велів наказ генерал-губернатора (зупинятися там, де були пам’ятки давнини).

Безсумнівно, Шевченко бачив давню бердичівську фортецю, можливо, зробив її замальовки, чув перекази чи легенди про взяття її в 1702 році військами Палія, про арешт Палія Мазепою і ув’язнення улюбленця народного в цій самій фортеці в 1704 році.

Очевидно, розповіді ті були дуже емоційними, адже поет довго пам’ятав їх. На засланні в Орській фортеці (через рік) Шевченко пише поему «Чернець», присвячену Семенові Палію, і в основу поеми кладе народну легенду (бердичівську?), а не переказ.

Студентка висловила припущення, що Шевченко знав і про те, що в Бердичеві жив Мазепа. Отож імовірно, що поет оглянув будиночок Мазепи, добре знаний бердичівлянами ще донедавна (у 80-х роках будинок Мазепи було знищено). 

Виступ на конференції Лілії Ангурець був одним із кращих – і за змістом, і за формою викладу матеріалу, і за емоційно-виваженим виголошенням.

Бабійчук Т.В.,
кандидат педагогічних наук,
викладач української мови та літератури