Головна Контакти У вибране
  • Навігація по сайту

    «    Червень 2022    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930 
    Травень 2022 (4)
    Квітень 2022 (2)
    Лютий 2022 (8)
    Грудень 2021 (8)
    Листопад 2021 (6)
    Жовтень 2021 (13)

    Навчальні сервіси

    Посилання

    Адміністрація Президента України Урядовий портал Міністерство освіти і науки України osvita.ua Тести ЗНО онлайн Тренажер з правопису української мови

    Коледж в соціальних мережах

    Офіційна спільнота коледжу у Facebook Youtube-канал коледжу Офіційний Instagram Офіційний Telegram Офіційний TikTok

    Відеопрезентація


    Популярне

  •  

     

    Відеолекторій на тему: «В.О.Сухомлинський: уроки на завтра»

     

    Мета: Ознайомити студентів з  «відеопортретом»  В О. Сухомлинського. Сприяти глибокому осмисленню гуманістичної концепції педагога через перегляд та обговорення збірника кіноматеріалів 1960-1970х років. Розвивати критичне мислення. Формувати стійкі професійні інтереси.

    Оснащення: ноутбук, проектор, фрагменти кіноматеріалів (у посиланні вказано години, хвилини та секунди тривалості фрагменту).

    Коментований супровід: викладачі педагогіки Гордійчук Н.І., Вознюк І.В.


    Гордійчук Н.І.: 
    (збірник кіно матеріалів – 0.00.00с. – 0.00.56с.)
    https://www.youtube.com/watch?v=VsB6BR8KoGI

    56 секунд кінохроніки шестидесятилітньої давнини. Стара плівка, повна зала людей, які давно вже пішли з життя. В урочистій залі роздають медалі і ордени імені Леніна. Дивно? Цікаво? Вшановують не бізнесменів, не футболістів, а педагогів!

    Пафосні коментарі диктора за кадром та загальна схвильованість і піднесення наштовхують на думку: «Мабуть педагогічна професія престижна? Чи це тільки здалося?»

    Якою впевненою ходою за нагородою крокує міністр. Одразу впізнаєш типового чиновника радянської епохи. За ним вчителька, типаж якої нагадує героїню старого фільму. А далі Він… Швидка хода.., нагородження.., невпевнені рухи… Який не схожий він на міністра, навіть на академіка не схожий. Можливо невпевнений в собі, можливо розгубився, а можливо йому ніяково у цій залі, серед цих урочистостей, як не в своїй тарілці?

    А можливо це надзвичайна скромність? Адже нагороди не важливі, важливе – робота, рідна школа, діти! Перш за все діти!!!

     

    Вознюк І.В.:
    (презентація)

    Василь Олександрович Сухомлинський…Кандидат педагогічних наук, Член-кореспондент АПН СРСР, Заслужений Учитель, Герой Соціалістичної Праці. Поістину геніальна особистість…

    А чи відомо вам, що народився Василь Олександрович у звичайній сільській родині на Кіровоградщині? Крім Василя, у родині зростало ще троє дітей. Жили небагато. Батько, Олександр Омелянович, бу помітною людиною в селі: тесля, член правління колгоспу, сількор, вчитель праці, активний учасник сільської самодіяльності. Мати, Оксана Юдівна, теж працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством. Часто зимовими вечорами вона розповідала дітям казки. Кажуть, що батьки ніколи не карали дітей. Можливо, тому усі четверо дітей родини Сухомлинських стали вчителями.

    Особливий вплив на маленького Василька мав дід Сухомлинського Омелян. У діда була велика бібліотека. Помираючи, всі свої книжки він віддав онукові. Ставши дорослим, Василь Олександрович часто згадував, як дід йому багато читав і заохочував до читання; ніколи не забував дідові слова: „Хто дітей любить, той добрий чоловік”.

    Навчався у семирічці в рідному селі. Учителі дуже рано виявили його творчу натуру: умів і гарно малювати, і писати вірші, грати на народних музичних інструментах. Часто підміняв вчителів на уроках. З 17 років вчителював у сільських школах рідного району, і паралельно навчався на заочному відділі Полтавського педагогічного інституту, де здобув кваліфікацію учителя української мови та літератури. Саме цей навчальний заклад Сухомлинський назвав своєю «альма-матер». 

    Попереду – багато планів, мрій, сподівань. Проте…Велика Вітчизняна війна внесла свої корективи: у липні 1941 року Сухомлинський пішов на фронт. Був двічі поранений, довго лікувався. Тяжким було поранення в руку. Хірурги хотіли її ампутувати - він не дозволив. Запитували: «Чому? Ви артист?» Відповідав: „ Ні. Я вчитель!”. На фронт повернутись за станом здоров’я не зміг,  до закінчення війни працював директором середньої школи у селищі Ува поблизу Іжевська. 

    Цікаво, що саме на роботі Василь Олександрович познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ганною. Її направили в складі міністерської перевірки оглянути готовність школи до нового навчального року, де директором працював Сухомлинський. Обом їм було біля 30 років. Покохали один одного, одружились. Після визволення України разом переїхали на Кіровоградщину. Крокували разом, пліч о пліч, нелегкою дорогою життя. Ганна Іванівна працювала вчителькою у Павлишській школі і завжди підтримувала свого чоловіка. Жили також у квартирі при школі. Виховали двох дітей – сина Сергія  та доньку Ольгу (які також стали педагогами). 

    У 1948 році Василь Сухомлинський став директором Павлиської середньої школи, де пропрацював двадцять три роки, до кінця своїх днів. Ці роки стали найпліднішим періодом його науково-практичної та публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу перетворив на справжню педагогічну лабораторію. Саме там Сухомлинський створив оригінальну педагогічну систему, що базується на принципах гуманізму, визнанні особистості дитини найвищою цінністю. «Серце віддаю дітям» - не просто назва найпопулярнішої книги Сухомлинського, а й девіз усього його життя. 

    Доречі, книга «Серце віддаю дітям», яку жодне видавництво не хотіло публікувати й випустило в 1969 р. тільки тому, що вона вийшла роком раніше в НДР (Німецькій Демократичній Республіці), має 55 видань на 32 мовах народів світу. Також Василь Олександрович є автором цілого ряду педагогічних праць: "Павлиська середня школа", "Серце віддаю дітям", "Сто порад учителеві", "Народження громадянина", "Батьківська педагогіка". Всього написав 50 монографій та книг, понад 600 наукових статей, близько 1500 оповідань та казок для дітей. Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн примірників.

    Крім ерудиції, мав неабияку силу волі, вирізнявся поміркованістю, надзвичайною скромністю, людяністю, працездатністю (вставав щодня о четвертій годині ранку і працював у своєму кабінеті до восьмої). Володів кількома іноземними мовами, мав енциклопедичні знання. Понад усе любив читати. У бібліотеці налічувалось понад 10 тисяч книг. Тонко відчував природу. Наприклад, міг по поведінці бджоли визначити, якою буде погода наступного дня. Любов до природи виховував в дітях.

    У віці 52 років серце Василя Олександровича перестало битися. Йому судилося народитися і померти у вересні. І, здається, це символічно. «Людина, — любив повторювати педагог, — народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». У Сухомлинського, безперечно, це вдалося.

    Його ідеї лягли в основу широкого руху педагогіки співробітництва, педагогічна спадщина розійшлася по світу, живе своїм життям. Створена і активно працює Всеукраїнська асоціація імені Василя Сухомлинського (1991), Міжнародне товариство послідовників Сухомлинського (Німеччина, 1990), Всекитайське товариство прихильників Сухомлинського (1998). Безліч навчальних закладів працюють за його ідеями. 

    Іменем Василя Олександровича Сухомлинського названо: НВК «Павлиська ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей ім. В.О.Сухомлинського» (де з 1975 року функціонує «Педагогічно-меморіальний музей В.О.Сухомлинського»), Державна науково-педагогічна біблотека України, Миколаївський національний університет, Олександрійський педагогічний коледж, Український колеж - спеціалізована школа № 272 м.Києва. 

    Цікаво, що до 85-річчя від дня народження педагога Національним банком України була випущена ювілейна монета «ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ» серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні. 28 вересня 2018 року виповнюється 100 років від дня народження великого педагога, тому постановою Кабінету Міністрів України поточний навчальний рік оголошено Роком Василя Сухомлинського.

     

    Гордійчук Н.І.:

    Сьогодні, існує безліч відеофільмів, мультимедійних презентацій присвячених видатному педагогу. Вони інформативні, добре візуалізовані, цікаві. Але, нам хотілось так побудувати наш відеолекторій, щоб він проникав у розум і «зачіпав» душу (так як це робив В.О.Сухомлинський). Нам захотілось організувати «віртуальну зустріч» з педагогом за допомогою старої кінохроніки.

    Пішовши на свого роду ризик, експеримент, хочеться, щоб цей перегляд став для вас, майбутніх вихователів «уроком мислення» про суть і зміст педагогічної діяльності взагалі, і видатного педагога зокрема.

    Не думаю, що потрібні коментарі перед переглядом.

    Цікаво які запитання у вас виникнуть після нього? Що здивує? Що здасться смішним та наївним? Що схвилює? Вразить? Запам’ятається? А можливо викличе бажання пізнавати В.О.Сухомлинського все більше і більше, читати і вивчати його твори.

    (збірник кіно матеріалів – 0.00.00с. – 0.20.31с.)
    https://www.youtube.com/watch?v=VsB6BR8KoGI

    Вознюк І.В.:

    Ну як? Сподобалось? Василь Олександрович був досить відомим у широкому колі теоретиків та практиків педагогічної науки. Мав багато друзів, товаришів, однодумців в Україні та за її межами. Сухомлинському вдалося залишити після себе не лише велику педагогічну та літературну спадщину, а і теплу пам'ять про себе, спогади, що гріють душу. 

    Фрагменти спогадів колег, друзів, рідних про В.О.Сухомлинського
    (збірник кіно матеріалів - 0.20.32с. – 0.30.32с.)
    https://www.youtube.com/watch?v=VsB6BR8KoGI

     

    Вознюк І.В.: 

    Думаю, враження про Василя Олександровича будуть ще яскравішими, теплішими після того, як ви переглянете спогади людей, які знали його: як однокласника та товариша Василька, тата Василя, учителя та порадника Василя Олександровича. Що цікавого пригадає про нього однокласниця, донька, учні? Перегляньте наступне відео. 

    Спогади однокласниці, доньки, учнів про В.О.Сухомлинського
    (фрагменти відео «Школа В.Сухомлинського»)
    https://www.youtube.com/watch?v=T_rqcLghBDg&t=30s

     

    Вознюк І.В.:

    А чи відомо вам, що? (зі спогадів Ольги Василівни Сухомлинської): 

    • Василь Олександрович був «сільським інтелігентом»: завжди в костюмі, акуратний. Про новий одяг та взуття здебільшого турбувалася дружина. Полюбляв червоний борщ, чорний хліб, компот.
    • Проживала сім’я в квартирі при школі. Усіма домашніми турботами займалася Ганна Іванівна. 
    • Сухомлинський був добрим та турботливим чоловіком. Після його смерті Ганна Іванівна вдруге так і не вийшла заміж. Ніжно берегла пам'ять про чоловіка, листувалась з людьми, які його знали. Своє життя присвятила дітям та внукам.
    • Своїх дітей ніколи не карав, вони його дуже поважали. Кожної неділі ходили на прогулянку до лісу. 
    • Батьки займались культурним розвитком дітей, часто возили їх до міста, відвідували музеї, театри, виставки. Сухомлинський дивувався: «…як же тут, у місті, живуть люди? Як бджоли у вулику».

     

    Гордійчук Н.І.:

    Зрозуміло, що ми не можемо сьогодні розкрити в повній мірі всю багатогранність такої видатної особистості, як Василь Олександрович Сухомлинський. Але якщо нам вдалося схвилювати і зацікавити вас, то наша мета досягнута. 

    • Які запитання у вас виникли після перегляду відео? 
    • Що здивувало?
    • Що здається смішним та наївним?
    • Що схвилювало? Вразило? Запам’яталось?

     

    Якщо ви у вільний час проявите бажання переглянути кінохроніку повністю, то, можливо, зрозумілою стане відповідь на запитання: «Чи можна у Сухомлинського навчитись? Чи… Сухомлинським треба народитись?»

    Але якою б не була ця відповідь, ясно одне: його потрібно читати. Саме тому наступна наша зустріч буде присвячена головній праці його життя «Серце віддаю дітям».

     

    Вознюк І.В.: 

    Небайдужими до особистості видатного педагога залишились і студенти відділу «Музичне мистецтво». Його життєва позиція, високоморальність, людяність, відданість дітям надихнули до написання авторської пісні «Сухомлинському присвячується…». Сьогодні вона прозвучить для вас вперше.

    Пісня «Сухомлинському присвячується»
    Автори та виконавці: студенти ІІІ-М курсу
    Нечипорук Владислав, Блащук Олександр

     


     Фотозвіт:

     

       

       

       

       

       

       

       

       

      

     


    Повернутись назад

    Без регистрации Скачать игры 2013 бесплатные dle шаблоны и hd фильмы скачать
  •  
  • Поле тегів